Комерційний рахунок-фактура на імпорт: обов'язкові реквізити для митниці

Комерційний рахунок-фактура це документ, який виставляє продавець, завод або китайський трейдер, на ім'я покупця, коли продаж укладено, а товар відправлено. На відміну від проформи, він засвідчує реальну операцію: у ньому фігурують остаточні кількості та ціни, а не оцінка.

На прибутті до Європейського Союзу саме цей документ декларант, сам імпортер або його експедитор, додає до митної декларації, поданої на Єдиному адміністративному документі (SAD). Митні органи використовують його, щоб перевірити природу товарів, заявлене походження і, головне, вартість, на основі якої розраховуються мито і ПДВ на імпорт.

Окрім загальних реквізитів, обов'язкових для будь-якого рахунку-фактури згідно з регулюванням ПДВ (повні дані продавця й покупця, номер і дата рахунка, опис операції), рахунок-фактура, призначений для митного оформлення в Європейському Союзі, має містити додаткові елементи, властиві міжнародній торгівлі. Розпливчастий опис продукту, у вигляді загального формулювання, взятого з каталогу постачальника, це одна з перших причин блокування на митниці.

Рахунок-фактура має залишатися узгодженим з іншими документами відправлення, зокрема з пакувальним листом і коносаментом чи авіанакладною: розбіжність у кількості або вартості між цими документами достатня, щоб спричинити перевірку.

Митна вартість це одна з трьох основ оподаткування на імпорт, поряд з тарифною класифікацією і походженням. Референтний метод, званий трансакційною вартістю, виходить з ціни, фактично сплаченої або належної до сплати за товар, проданий на експорт до Європейського Союзу, як зазначено в комерційному рахунку-фактурі. Саме стаття 70 Митного кодексу Союзу (регламент ЄС 952/2013) закладає цей принцип.

Цієї ціни не завжди достатньо для отримання остаточної митної вартості. Стаття 71 вимагає додати певні елементи, якщо вони не включені до фактурованої ціни: комісії з продажу, упаковку, транспортування і страхування до місця ввезення в Союз, завантаження й обробку, роялті, пов'язані з товаром. Стаття 72 навпаки дозволяє відняти певні витрати, понесені після імпорту, як-от внутрішнє транспортування чи монтаж, виконані вже після прибуття товару.

Обраний інкотермс безпосередньо визначає, що саме треба додати. За умовами EXW покупець несе транспорт вже із заводу: увесь фрахт і страхування до кордону Союзу додаються до фактурованої ціни для отримання митної вартості. За умовами FOB додаються лише основне морське чи авіаперевезення та пов'язане з ним страхування. За умовами DDP фактурована ціна вже включає транспорт до місця призначення: основна частина роботи з коригування зникає, але імпортер тоді має перевірити, чи продавець справді виокремив частку транспорту, понесену після ввезення в Союз, яку можна відрахувати.

Проформа-рахунок це підготовчий документ, надісланий до продажу, який виглядає як рахунок-фактура, але юридично не зобов'язує покупця до оплати: він слугує для оформлення пропозиції, отримання внутрішньої згоди чи банківської гарантії, або підготовки заявки на імпортну ліцензію. Його можна змінювати аж до моменту остаточного замовлення.

Комерційний рахунок-фактура, натомість, складається, коли товар уже відправлено: він засвідчує те, що справді було продано, і слугує бухгалтерським і митним документом. Використання проформи як єдиного підтвердного документа на момент митного оформлення наражає на відмову чи затримку, оскільки проформа не має доказової сили остаточного рахунка-фактури.

Третій випадок стосується відправлень без комерційної операції: безоплатні зразки, повернення на ремонт, позичене обладнання. Правильна назва тут не комерційний рахунок-фактура і не проформа, а документ, що вказує на відсутність оплати і вартість, визначену виключно для митних цілей. Плутанина з проформою тут часта причина блокування.

Комерційний рахунок-фактура і пакувальний лист відповідають двом різним потребам і ніколи не замінюють один одного. Рахунок-фактура містить вартості: ціну за одиницю, загальну вартість, валюту, умови оплати. Пакувальний лист містить фізичний вміст відправлення: кількість місць, вагу нетто й брутто, розміри, розподіл позицій по коробках.

Обидва документи мають залишатися строго узгодженими, з однаковими позиціями й однаковими загальними кількостями. Розбіжність між кількістю у рахунку-фактурі та кількістю в пакувальному листі одна з найчастіших причин фізичної перевірки товару.

Певні помилки регулярно повторюються в досьє на імпорт з Китаю, часто тому, що рахунок-фактуру складає завод без знання європейських митних звичаїв. Виправити їх до відправлення коштує кількох листів електронною поштою; виправити їх після прибуття контейнера коштує днів простою і витрат на зберігання.

Заниження вартості полягає в декларуванні вартості, нижчої за реально сплачену ціну, щоб зменшити мито і ПДВ на імпорт. Це шахрайство в розумінні Митного кодексу Союзу: заявлена вартість завжди має відповідати фактично сплаченій ціні, включно з елементами, які слід додати, незалежно від того, який рахунок-фактура пред'явлено при митному оформленні.

Неточний опис вмісту або проформа, помилково представлена як документ остаточної вартості, можуть на практиці призвести до такого заниження, навмисного чи ні. Ці практики наражають імпортера, навіть добросовісного, на донарахування уникнутого мита, штрафи і, у найтяжчих випадках, на конфіскацію товару.

Sorva це брокерська і торговельна компанія між Європою і Китаєм, з китаємовною командою в Guangzhou та командою в Парижі. Коли ми купуємо товар за ваш рахунок і перепродаємо його з доставкою, ми складаємо рахунок-фактуру, узгоджену з обраним інкотермсом і документацією, яку очікує європейська митниця: точний опис, тарифний код, походження, вартість, узгоджена з пакувальним листом.

До початку замовлення наша команда може перевірити рахунок-фактуру чи проформу, надіслану заводом, і вказати на відсутні чи неоднозначні реквізити, перш ніж вони стануть блокуванням на прибутті. Для масштабнішого проєкту, від вибору постачальника до доставки вам, формула, що охоплює все досьє, включає цю документальну перевірку перед кожним відправленням.